Оптимальний шлях

Сутужніше вибрати оптимальний шлях, коли щільність снігу міняється від місця до місця й під снігом є лід. Саме сполучення снігу з льодом (натечным або глетчерным) вимагає особливої уваги й обліку їхніх властивостей. Одне зі слабких місць у підготовці багатьох альпіністів - невміння визначати на маршруті зони можливих ослаблень міцності сніжного шару або ділянок, де зменшується його зчеплення з нижележащей поверхнею, що часто приводить до різного роду подіям.
Варто пам’ятати, що ділянками найбільших порушень стабільності властивостей сніжного шару є краї сніжників, місця переходів від скель і льоду до снігу, і навпаки. Тут можливі кілька основних випадків. Звичайно краю сніжного шару тонше іншої його частини, що саме по собі зменшує їхня міцність, але ще важливіше те, що сусідні вільні від снігу ділянки сильніше нагріваються сонцем і, випромінюючи тепло, нагрівають прилягаючу до них смугу снігу, прискорюють його танення й руйнують зв’язку між його частками, що складають. Тому сніг біля скель або каменів звичайно пухкіше, мокрее й слабкіше, ніж в іншій частині сніжного схилу. І якщо в цілому сніг на схилі щільний і надійний, те це вселяє в идущего впевненість у гарному стані всього схилу й трохи притупляє обережність, що може привести до зриву в краю сніжного
шару.