Руху по снігу

Природно, що властивим таким ділянкам холод, вологість, мале тертя, недостатня або мінлива міцність опор доставляють восходителям багато турбот і додаткових труднощів. Дуже складна й не завжди цілком розв’язна на сніжних і льодових схилах проблема організації надійної страховки й самостраховки. Сам вибір страховочных засобів при цьому занадто обмежений. Звичайними атрибутами проходження таких маршрутів є що намокають, що змерзаються й ламкі мотузки, трудноразвязываемые й вузли, що заїдають, сира й взуття, що обмерзає, і одяг, сирі й холодні ночівлі, підвищена ймовірність обморожень і т.д.
Немає потреби повторювати тут все те, що сказано в методичній альпіністській літературі із приводу загальних характеристик сніжно-льодових маршрутів і техніки руху по снігу й льоду. Варто лише, мабуть, відзначити, що звичайно у відповідних посібниках про сніг і лід сказано занадто коротко й бідно й це саме по собі свідчить про малу розробленість такого важливого для альпіністів питання.
Не претендуючи на заповнення цього пробілу, ми спробували тут лише звернути увагу на деякі особливості сніжно-льодових маршрутів, що створюють восходителям найбільші тактичні, технічні або психологічні труднощі. Питання лавинної небезпеки нами тут не зачіпаються, тому що вони вимагають окремої докладної статті й на більше високому рівні, чим дотепер.
Хочеться все-таки сказати, що робота на сніжно-льодових ділянках має свої переваги перед чисто скельною роботою.