При спуску

Незважаючи на цю катастрофу, японці продовжили штурм і на початку травня встановили табір V на південному сідлі (7986 м). Від підйому на вершину відмовилися. И. Миура спустився на лижах з південного сідла по фірновій мульді між південним схилом Джомолунгми й «Женевським ребром» у західний басейн. При спуску він користувався парашутами для стабілізації й зменшення швидкості. За японськими повідомленнями, Миура пройшов трехкилометровый спуск зі швидкістю 150 км/година.
Організована японським альпіністським клубом експедиція під керівництвом X. Отсука складалася з 23 альпіністів, 7 науковців, 9 журналістів і кінооператорів. Експедицію обслуговували 45 шерпів і 500 носіїв. При встаткуванні висотних таборів загинуло двоє: один з японських альпіністів умер від серцевої недостатності, шерп потрапив під падаючий серак. Штурмовий табір перебував безпосередньо під південною вершиною на висоті 8513 м. 11 травня Т. Матсура й И. Цермура піднялися на головну вершину (8848 м), а день через С. Куасиа й шерп Котурье повторили сходження.
Приводимо короткі відомості про всі успішні експедиції на висотний полюс землі:
1953 р. - англійська, первовосходители: II. Тенцинг (шерп), Э. Хиллари (новозеландец).
1956 р. - швейцарська, восходители: Э. Шмид, 10. Мармет, А. Рейст, Г. Гуптен.
1960 р. - альпіністи КНР: Ван Фу-Чжоу, Ганьпо й Цюй Ії-Хуа.
1963 р. - американська, восходители: Д. Уиттакер, Навапг Гомбу (шерп), Б. Бишоп, Л. Джерстад, Т. Харн-Бейн, В. Ансолд.