Югославія

Недоліки спорядження заважали розвитку польського альпінізму. Тепер це положення змінилося завдяки додатковим фондам, виділеним на ці мети керівними організаціями. Крім імпортного спорядження почате вітчизняне виробництво таких видів альпіністського спорядження, наприклад мотузки зі штучних волокон, альпіністське взуття, ледорубы, легкі карабіни й т.д. Центральний склад спорядження, що перебуває при Головному керуванні Високогірного клубу, видає це спорядження відділенням, а також для основних експедиційних заходів і виїздів за рубіж.
ф. Савенц
Югославія - відносно гірська країна. Від Східних (Юлийских) Альп до Динарсксго й Родопского масивів є багато вершин, цікавих з погляду альпінізму. Найвища вершина країни - Триглав (2863 м), хоча окремі степи її перевищують 1500 м. Цей масив, складений вапняними породами, через мальовничість своїх форм уже багато років залучає альпіністів всіх країн миру.
У Югославії альпінізм розвинений нерівномірно. Це пояснюється не тільки розподілом гір по її території, але й багатьма історичними моментами. Так, у Словенії альпінізмом стали займатися з початку XIX сторіччя. Наприклад, Валентин Стангич першим зійшов на Гроссглокнер (3798 м), а в Чорногорії альпінізм почав зароджуватися тільки після другої світової війни.
У Словенії в 1893 р. був створений альпіністський клуб «Словенське планинское друштво». ДО 1900 р. клуб побудував 18 гірських хатин, альпіністи промаркировали 300 стежок. Клуб видавав журнал «Планинский вісник».